Таласька долина відома багатою історичною спадщиною та давніми археологічними пам'ятками, що сягають 7 століття до нашої ери. Серед них вирізняється Кулан-Корук — одне з найзагадковіших і найдавніших міст Центральної Азії. Залишки фортеці лежать на відкритому плато біля підніжжя Киргизького Ала-Тоо й мають велике історичне значення.
Кулан-Корук уперше згадується в китайській історичній хроніці Бань Ґу. Вважають, що це було давнє місто-фортеця Чжичжичін, яке слугувало військовим гарнізоном гунів — давнього тюркського кочового народу — під проводом Чжичжі-шаньюя. Фортеця мала незвичайні римські архітектурні елементи, що нагадували форт і вказували на цікаві культурні зв'язки регіону.
Попри багатовікову історію, окремі ділянки стін зберегли первісну форму, свідчачи про виняткову будівельну майстерність. Стіни зі спеціальної глиняної суміші мали складний візерунок риб'ячої луски та міцний фундамент. Місто оточував 4-кілометровий земляний рів, наповнений водою з навколишніх річок, що посилював захист від можливих нападників.
Сьогодні городище Кулан-Корук займає приблизно один гектар і дозволяє зазирнути в його багате минуле. Серед руїн кам'яної фортеці, збудованої за римською технологією кладки, можна знайти архітектурні залишки та наскельні зображення з давніми рунічними написами. Кулан-Корук нагадує про багату історичну спадщину регіону й незмінну винахідливість давніх мешканців.







